Першотравень цьогоріч члени нашої організації провели в гостях у янголят. Саме у янголят, бо кращого слова не дібрати для вихованців Гришківецького інтернату. Дітей чекали гостинці, забавки від відвідувачів та мить радості, ласки в обіймах дорослих. Такий похід до малят не перший, ініціатором походів до Гришківецького інтернату є бердичівлянка Наталія Орленко, засновниця групи в одній із соцмереж "Походи в Гришківецький інтернат". Саме довкола Наталії об’єдналися і ми. Зі слів волонтерки, до інтернату вона приходить не перший рік.

- Зі мною приходило чимало відвідувачів та все одноразових. Оскільки вихованці мають вади в психічному розвиткові, не кожен витримує. Може це і на краще, адже тут не місце для самопіару, - зазначає Наталія.

- Дійсно, - підтримує її Юрій Балюк, голова ГО "Добра справа", - переступивши поріг цього закладу швидко розумієш, що не тільки матеріально слід підтримувати вихованців, а й душею своєю. Хоча б побути поряд, приголубити, погратися. Серцем своїм проникаєшся до дітей. Вони до тебе тянуться: де ж тої батьківської ласки їм взяти? А чи витримає кожен, коли малеча тебе питає, чи забереш ти її до дому.

Під час відвідин ми дізналися про гарну новину - одного з вихованців, Івасика, всиновлюють. Його майбутні батьки проживають в США. І патріотизм тут зайвий, оскільки таких дітей в українські сім’ї практично не забирають. За кордоном діти з психічними вадами не відокремлюються від соціуму: навчаються, виховуються, розвиваються та зрештою живуть серед здорових дітей, - і це дає неабиякий результат. Діти стають повноцінними громадянами суспільства, яке їх не викинуло, а прийняло і зрозуміло. Сподіваємось, що і доля маленького Вані зміниться на краще.

Час непомітно сплинув і довелося попрощатися з нашими янголятами, але не назавжди, а до нових зустрічей. Члени "Доброї справи" вдячні за організацію походу Наталії Орленко та готові допомогати і надалі.