Головна » 2010 » Жовтень » 16 » Гумористична мініатюра від Балюка
16:41
Гумористична мініатюра від Балюка

Гуманоїд

Шестилітню Софійку батьки вирішили віддати до школи. Мама привела її до шкільного психолога. Тьотя з розумними очима, як в карася, задавала дівчинці різні питання, і, зрештою, попрохала її намалювати чоловічка.

         Дитина з завданням швидко впоралася, але чомусь дорослі, розглянувши її творчість, не зраділи.

         — Коля, нашу малу до школи цього року не візьмуть. Кажуть, що треба з нею позайматися досвідченому психологу. Ось і номер телефону дали, — стурбовано говорила мама татові вдома, після візиту до школи.

   А що там такого? — запитав тато.

   Відставання в розвиткові, наче, — мама подала малюнок Софійки татові.

         На аркуші паперу було зображення гуманоїда. Так, справжнього гуманоїда. Яйцеголовий чоловічок з худорлявим тільцем махав своєю рукою з малюнка.

         На наступний день, через день і ще через-через день мама з Софійкою відвідували психолога з риб’ячими очима. Там дівчинка гралася, розмовляла з тіточкою і малювала чоловічків. Після кожного заняття мама давала тьоті гроші та зітхала, а тато вдома гнівався, що гроші безрезультатно тринькаються, що потрібно закінчувати ці відвідини до психолога.

         — Ну, що ж. Діло ваше. Вашій донечці потрібно ще декілька сеансів психотерапії. Тут прихована якась сімейна проблема, — по закінченні сеансу говорила психолог.

         — Я розумію, але сімейний бюджет нам більше не дозволяє відвідувати ваші заняття. Ліда Петрівна, ну а що ж то за кружечки на тілах чоловічків, які малює моя доня? — стурбовано запитала мама.

         — Ну, щодо великих очей, то вона так відображала свій страх, а те коло на півтулуба  — це, очевидно, підвищена тривожність, пов’язана з встановленням гендерних ролей у такому віці, — розважливо вимовила психолог.

         Після таких слів мама ледь не заплакала, вона вже думала що завгодно: чи це відхилення і дівчинка стане лесбійкою, чи це неправильне ставлення до дівчинки батьків?

Вдома зібралася сімейна рада, навіть дід та баба приїхали з села. Довго вони говорили, аж поки бабця не позвала Софійку.

   Дитятко моє, а твої папа і мама не сваряться при тобі?

   Нє.

   А шо та тітка зі школи тобі говорила?

   Ми гралися. Я би ще туди пішла, але мама каже, що грошей немає.

   А що ти там малювала?

   Лідія Петрівна мені казала малювати чоловічків.

   А покажи-но мені такий малюнок.

   Ось, дивись.

   О-о, який кумедний… Голова, очі як в твого тата.

   Да, це і є тато. Я вирішила його намалювати.

   Софійка, а що то в твого тата на тулубі намальовано?

   То це живіт.

   Ні, ось цей кружечок посеред животика, що це?

   Ба, ти хіба не знаєш!? То, що й у всіх — пуп!

Переглядів: 1102 | Додав: Yuri | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]