Головна » 2010 » Серпень » 19 » «Добра справа» зібрала бердичівлян у «Родинне коло»
21:10
«Добра справа» зібрала бердичівлян у «Родинне коло»
У Бердичеві стільки мистецьких талантів на кшталт зразкового ансамблю «Вінець», що можна було б етнофестиваль влаштовувати. Така думка не раз приходила голові громадської організації «Добра справа» Юрієві Балюку. Його мрія – справжнє етно-party за участю великої кількості творчих колективів та глядацької молоді. Але коштів на таке шоу поки що немає, тому організував він значно скромніше за масштабом, але від того не менш змістовне культурно-розважальне «Родинне коло», що пройшло на майданчику біля міського Палацу культури у рамках універсальної виставки. До участі в акції запросили майстрів народної творчості з Києва та Бердичева, у перерві між майстер-класами проводили книжкову вікторину та безліч різних конкурсів. Кожен з учасників – дорослих та малих – отримував приз – книжку.


Юрій Балюк, голова БМРГО «Добра справа»: «Ми намагаємося прищепити любов дітям любов до книжки, адже ми повинні бути інтелектуально розвиненими. Оскільки криза не дозволяє дітям купувати книжки, було вирішено дарувати сьогодні їм саме книжки. Можливо, через вік малеча ще не зможе їх прочитати, та це зможуть зробити їхні батьки, читаючи дітям казки на ніч. Родинне тепло зберігається навколо якоїсь спільної справи і цією справою може бути читання.»


Соломоплетіння в Україні відроджувати не треба, стверджує киянка Марія Білай, слов’яни цю традицію й не губили. У Білорусі, правда, такий вид мистецтва поширений значно більше, ніж в Україні, де справжніх майстрів із соломоплетіння можна на пальцях порахувати. Та від того більш цікавим є для дівчині це заняття.

Марія Білай, майстриня з соломоплетіння (м. Київ): «Мистецтво символічне, речі цікаві, кожен момент щось означає. Якщо кінь – побажання успіху, то дзвоник – це добрі вісті, а обереги – безкінечна мудрість. Це дуже цікаво і є, певною мірою, просвітницькою роботою. Вважаю, що мудрість старовини потрібно нести у наші дні. Фен-шуй, знаєте, це добре для китайців, а для нас є добрим те, що було у наших пращурів.»

Свою першу ляльку-мотанку Олена Акатьєва зробила для доньки, аби та не гралася невідомо де та з чого виробленими витворами. Ляльки Олена робить лише з гарним настроєм та світлою душею, тому, каже, вони несуть лише добро. У мотанки немає обличчя – аби не наврочили. Замість нього – хрест, що прийшов до нас із язичництва.

Олена Акатьєва, майстриня з лялькарства (м. Київ): «Він несе добро, це сильний енергетичний знак, який допомагає відкрити у собі добрі риси. Хрест символізує Сонце, життя... Він і прикрашає мотанку, і збагачує її. Він символізує зв’язок духовного (вертикаль) і матеріального (горизонталь). Дітям цікаво виготовляти мотанки. Це в них виховує охайність, акуратність, доброту і душевне ставлення до всього, чим вони займаються.»

Бажаючі виявилися і у вікторині взяти участь, і майстерності повчитися. Хтось зацікавився виробництвом ляльок, хтось – паперопластикою. У результаті на деякий час біля Палацу культури утворилося хоча й невеличке, але по-справжньому родинне коло.


Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш

Відео на сайті: http://www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=2368

Фото можна переглянути в фотоальбомі (див. меню сайту)

Переглядів: 1501 | Додав: Yuri | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]